«Історії Alfa Romeo», дев’ятий епізод – 8C Competizione: суперкар, який віддає данину традиції і дивиться в майбутнє

Між минулим і майбутнім

Модель 8C Competizione – повернення до витоків і лабораторія майбутнього. Вона була створена під час процесу глибокої реорганізації автомобільного сектора, який готувався зустріти нове тисячоліття, і стала прапором, навколо якого Alfa Romeo переглядала свою індивідуальність і цінності – стилістичним і технічним орієнтиром для планування продукту майбутнього.

На початку 2006 року Серджо Маркіонне почав індустріалізацію і серійне виробництво «концепту», що викликав такий великий інтерес на автосалоні у Франкфурті-на-Майні 2003 року. Дизайнерський центр Centro Stile Alfa Romeo і колектив проектувальників Вольфганга Еггера зуміли переробити оригінальний проект всього за вісім місяців. Представлена в остаточній версії на Паризькому автосалоні, 8C зібрала 1400 замовлень з усього світу протягом декількох тижнів: 500 пронумерованих копій вже продані ще до того, як були зроблені.

Суть Alfa Romeo

8C Competizione пояснюється за назвою. «8C» – це вісім циліндрів, спроектованих Вітторіо Яно, які в 1930-х роках перемагали на трасах по всьому світу (чотири перших місця поспіль у Ле-Мані і три в Мілле Мілья (Mille Miglia- тисяча миль)). «Competizione» – це назва моделі 6C 2500, на якій Хуан Мануель Фанхіо виступав в 1950 році на Мілле Мілья.

Народжена, щоб підвести підсумки і переосмислити сутність Alfa Romeo, 8C піднімає технічні теми, які завжди дороги бренду. Це легкість, підкреслена рамою «dual frame» і використанням алюмінію, титану, карбону і композитних матеріалів. Це баланс ваги між передньою і задньою частинами, отриманий за схемою «transaxle» (поздовжньо розташований двигун в передній частині і коробка передач, встановлена на задньому мосту). Це точність водіння, вдосконалена із застосуванням підвіски зі здвоєними поперечними важелями на обох осях.

На 8C використаний щедрий двигун (4,7-літровий V8, який видає 450 кінських сил), але, перш за все, модель відзначає повернення коробки передач на задньому мосту, яка була відсутньою на шосейних моделях з початку дев’яностих років. Результатом став автомобіль з ідеальним балансом між вагою і потужністю, який був здатний розганятися з місця до 100 км/год всього за 4,2 секунди.

Данина історії автомобільного дизайну

У рівнянні для 8C була спеціальна «змінна» – стиль. «Автомобіль називається 8C, і я думаю, що це просто найкрасивіший автомобіль з коли-небудь створених» – саме так ведучий «Top Gear» представляє його на BBC. Великий капот, здається, кусає асфальт. Профіль м’який і звивистий. Горизонтальний зріз з’єднує колісні арки, приєднуючи їх до «мускулистої» форми заднього бризковика. Заднє скло ніби обгортається навколо стійок, розширюється по задній частині і звужується в самому кінці.

Багато посилань на історію бренду. «Очі» – це очі 33 Stradale, але трохи вище по відношенню до лінії капота; задня частина нагадує про Giulietta SZ 61 року, перший «обрізаний хвіст» в історії автомобілів; круглі задні ліхтарі – це данина пам’яті Giulia TZ, ще одній королеві гоночних трас. 8C отримала захоплюючі відгуки і є даниною дизайнерського центру Centro Stile Alfa Romeo цілому етапу в історії автомобільного дизайну.

Між творчістю та наукою

Починаючи з тридцятих років, дизайнери і кузовобудівники почали покращувати аеродинамічні характеристики, тим самим намагаючись зробити свої гоночні моделі більш швидкими. Першим кроком було об’єднання в єдиний профіль елементів кузова, таких як блок-фари і крила. Таким чином розвивалися більш стрункі форми з м’якими, з’єднаними між собою і обтічними лініями.

Це був виклик, який стимулював творчість дизайнерів, яким тепер доводилося поєднувати естетику та ефективність. Звільнивши свій творчий потенціал, вони створюють за цей період часу кілька з найкрасивіших (і успішних) машин за всю історію. І багато з них – це Alfa Romeo.

8C Competizione взяла натхнення від автомобілів цього періоду і прославила їх великим обсягом, чіткими лініями і особливою увагою до відмінних рис бренду.

Trilobo в передній частині Alfa Romeo

Передній вигляд Alfa Romeo неповторний: кожен відразу впізнає центральний щиток з двома горизонтальними повітрозабірниками з боків. Ця комбінація (можливо, найвідоміше «обличчя» в автомобільному світі) називається «trilobo» і з’явилася вона в 1930-х роках.

Перед цим саме стилю приділялося мало уваги: «ніс» автомобілів складався з радіатора, оточеного блок-фарами, і (іноді) захищеного гратами від дорожнього гравію. Але як тільки форми починають пом’якшуватися, з’являється решітка Alfa Romeo – і коли вона стає дуже маленькою, щоб охолоджувати все більш і більш потужні двигуни, з’являються два бічних повітрозабірника, які ентузіасти відразу перейменовують в «вуса».

Trilobo, як раніше був тільки в начерках, був офіційно прийнятий як символ бренду, починаючи з 6C 2500 Freccia d’Oro. Як і всі символи, він розвивається з часом, смаками і модою, але залишається унікальним і неповторним. Він звивистий і важний для моделі 1900, більше витончений на Giulietta. На Giulia він аеродинамічний і напружений, незграбний і майже ідеально рівносторонній в сімдесятих і вісімдесятих роках. Він мінімалістичний і стилізований в дев’яностих, але повертається з 156 і 8C до своєї природної ролі головного елементу, яку він зберігає у всіх наступних моделях.

Спадщина 8C Competizione

8C Competizione синтезує самі класичні канони стилю Alfa Romeo і стає природним еталоном для всіх майбутніх моделей, навіть для великих серій, таких як MiTo і Giulietta. Але у неї також є дуже близький родич: «молодша сестра» 4C, маленький технологічний і чуттєвий суперкар – явно натхненний 8C, але без бар’єру обмеженого випуску.

З 4C Alfa Romeo повертається на ринок компактних спортивних автомобілів, пропонуючи передові матеріали та технологічні рішення в поєднанні з максимальною легкістю і надзвичайними динамічними якостями.

Модель 4C

Проектувальники Alfa Romeo вирішують не максимізувати потужність, а знизити вагу: трохи більше 1000 кг в спорядженому стані при співвідношенні вага-потужність менш 4 кг/к.с. Два значення, які гарантують максимальну маневреність і захоплюючу продуктивність.

Для досягнення бажаної легкості також використовуються поліефірні і скловолоконні елементи. Але самим інноваційним компонентом є каркас рами, монокок, повністю з вуглецевого волокна, виготовлений за технологією, яка походить з Формули 1. Матеріал, що складається з односпрямованих волокон, попередньо просочується спеціальною смолою перед обробкою, яка називається «cooking»: за допомогою цієї обробки, люлька може бути виготовлена ​​у вигляді цілісного шматка, без складання, і здатна прекрасно виконувати свою конструктивну задачу, маючи вагу всього 65 кг.

Двигун 4C також ультралегкий: чотирициліндровий рядний двигун об’ємом 1750 куб. см, повністю виготовлений з алюмінію і розвиває максимальну потужність 240 кінських сил. Для забезпечення оптимального розподілу ваги він розміщується в задньому поперечному положенні. Коробка передач виконана з сухим подвійним зчепленням.

Його системи підвіски були особливо спортивними: подвійний перекривний передній трикутник в групі з пружинним амортизатором, прикріпленим безпосередньо до монокока, і еволюція класичної системи McPherson на задній осі. 4C досягає максимальної швидкості 255 км/год з дивним розгоном: від 0 до 100 км/год за 4,5 секунди.

Турин, 17 червня 2020 р.