ДИЗАЙН

МАРКА

Створення емблеми Alfa Romeo веде походження з 1910 року, коли Alfa була заснована в Мілані. Два відомих символи, які в нього входять, червоний хрест муніципального прапора і змій Вісконті стали емблемами виробника автомобілів з Ломбардії. З перших років 20-го століття, емблема завжди залишлася вірною собі і зазнала лише незначні зміни.

ВІДМІННІ ОСОБЛИВОСТІ

Перша емблема з’явилася в період з 1910 по 1915 рр. Назва A.L.F.A., яка означала Anonima Fabbrica Automobili Lombarda (Акціонерне товариство Ломбардська Автомобільна Фабрика), з’явилася з самого початку в оточенні геральдичних символів домогосподарства Вісконті усередині круглої форми. Коло розділене на дві частини містить червоний хрест на білому фоні в лівій стороні, в той час як права сторона містить змія-дракона сім’ї Вісконті, який пожирає ворога.
Слова Alfa і Milano були розділені двома савойськими вузлами, які емблема мала до падіння монархії в Італії.

ЗМІНИ

Оригінальна емблема Alfa Romeo зазнала перших змін в 1915 році, коли інженер Нікола Ромео заволодів компанією, і його прізвище було додане до емблеми: звідси нова назва “Alfa Romeo”. У той же час, перемога P2 на першому чемпіонаті світу додала емблемі новий елемент: лавровий вінець з срібного металу навколо всієї окружності.
Аскетизм післявоєнного періоду, разом з руйнуванням вихідної ливарної форми після бомбардувань, привели до спрощеної, одноколірної емблеми. З проголошенням Італійської Республіки, два савойські вузли зникли з круглого щита, їх замінили вигнуті лінії. У 1950 році емблемі була повернена її попередні кольори, в той час як в 1972 році було прийнято рішення прибрати зі значка слово Milano після відкриття заводу Альфа Sud поблизу Неаполя.

ОСТАННІЙ РЕСТАЙЛІНГ

Останній рестайлінг відбувся в 1980-х роках, коли емблема збільшилася в діаметрі і зник лавровий вінець. Для шанувальників Alfa по всьому світу, емблема Alfa Romeo завжди була поєднанням пристрасті і спортивності; символом вірних і справжніх цінностей, нескінченною історією кохання.

ПЕРЕДНЯ ЧАСТИНА

Відмінна особливість автомобіля, передня частина робить автомобіль і модель впізнаваними з першого погляду. Це властиве для Alfa Romeo, традиційно спортивного бренду, де передня частина виглядає і привабливою і агресивною, передаючи якість і вишуканість інженерної майстерності.

ПОХОДЖЕННЯ.

На моделі 24 HP 1910 року великий вертикальний латунний радіатор в оточенні двох бічних газових ліхтарів. Двадцять років потому, вигляд передньої частини був вже більш спадистим з захисною решіткою попереду. З появою нових процесів обробки, форми стали більш плавними та більш динамічними: тепер можна було розрізнити – по-перше, в 8C 2900 B Lungo, а потім у Villa d’Este – форму емблеми з додатковими прорізами.

“TRILOBO” (ТРИЛИСТНИК)

До появлення Giulietta не було знаменитого тридольнього мотиву “trilobo” з центральним щитком і знаковими бічними вусами у супроводі круглих фар. Протягом сучасної або “раціональної” епохи, вся ширина передньої частини була захоплена повітрозабірником, який вібрав в себе щиток і фари. Саме ці риси варіювалися найбільше: фари були круглими на GTA, прямокутними на Alfasud і трапецієвидними на Alfa 75. На 164 і GTV / Spider емблема повертається у своє положення на капоті, а на 156 вона знову придбала домінуючу роль на передній частині, зрушивши номерний знак автомобіля на один бік.
В останні роки автомобілі Alfa Romeo поверталися до знаменитого мотиву “trilobo” знову і знову – наприклад, 147 або 8C Competizione – відмічаючи новий вид сімейних відносин з появленням Brera.

СУЧАСНІСТЬ

Передня частина – все ще характерний елемент, навіть на самих останніх доповненнях стайні Alfa. Зокрема, передня частина у Alfa Mito має щедрі повітрозабірники, необхідні, щоб буйна силова установка дихала – стилізована версія класичної решітки з емблемою на капоті. Передня частина нового Giulietta, з іншого боку, розвивається навколо класичної емблеми, суттєвого елементу, який підвішений в новому положенні між повітрозабірниками.

КОЛІСНІ ДИСКИ

The fine, precision wheel rims on Alfa Romeo cars are unmistakable for their harmony and elegance.
This distinguishing feature represents the outcome of an ongoing quest to perfect shapes and materials over the years.

TRADITION


Вишукані, точні колісні диски на автомобілях Alfa Romeo неповторні завдяки їх гармонії та елегантності. Це відмінна особливість являє собою результат постійного прагнення до досконалих форм і матеріалів протягом багатьох років. ТРАДИЦІЯ. Колісні диски першого автомобіля Alfa, 24 HP, з його 12 масивними дерев’яними спицями являє собою відправну точку для подорожі, яка дозволила Alfa Romeo розвивати сучасні колісні диски. Велика вага цих дисків незабаром привела до необхідності розробки щось легшого: результатом стали тангенціальні металеві спиці, прикріплені за допомогою центральної гайки з двома крилами. У деяких випадках, спиці були також покриті розкішними напівсферичними кришками з алюмінію: один з таких прикладів чудовий Villa d’Este, переможець конкурсу стилю, який взяв його ім’я.
Великомасштабне виробництво, яке почалося після Другої світової війни, потребувало диски з пресованої сталі з отворами і хромованими кришками. Приклади цього включали Giulietta в 1954 р. і седан Giulia в 1962 р. Також треба згадати про 6C CM з тангенціальними спицями та нависаючими передніми колісними дисками, розробленими для розміщення великих гальмівних супортів.

ІННОВАЦІЇ

Бажання мати швидші гоночні автомобілі призвело до необхідності легкосплавних дисків, наприклад, як ті, які застосовуються на TZ, TZ2 і 33 Stradale. Увігнута поверхня на останній моделі заслуговує уваги. Ці диски були згодом прийняті на топ-версіях автомобілів стандартного виробництва, таких як 156 (легкосплавні диски у формі зірки з круглими отворами) і 147 GTA. Диски, розроблені для Alfa Mito, з іншого боку, мають більш широкий канал. Цей вибір дозволив очевидне поліпшення в керованісті, завдяки більшому відбитку шини. 
Конструкція отворів в різних інтерпретаціях згодом повторена на новому Giulietta з легкосплавними дисками в версіях Progressive, Distinctive та Quadrifoglio Verde. Як би то не було, процес розвитку продовжується як з точки зору перегляду старих конструкцій, так і пошуку ще недосліджених шляхів.

РУЧКИ.

Ручка є однією з деталей, яка отримала найбільший розвиток в історії Alfa Romeo. У багатьох випадках, спроби були зроблені, щоб приховати ручку на стадії проектування, в інших вона стала частиною дизайну.

ПЕРШІ МОДЕЛІ

На перших моделях, ручки виглядали як адаптовані версії нормальних ручок вхідних дверей або були адаптовані під ручки, вже існуючі в інших контекстах: ручка на 24 HP нагадує ручку шафи, в той час як 20-30 має натискну ручку подібну ручкам, які все ще можна побачити в будинках певного стандарту.

КЛАСИЧНІ РУЧКИ

У роки, коли світ автомобілів утвердив себе, ручки стали більш автомобільними (ручка на 2000 Sportiva була прихованою), хоча вони мали декілька імпровізований вигляд, принаймні, протягом декільких років після Другої світової війни. Ручки, які зараз ми називаємо “класичними” – це ті, які були розроблені між 1950 і 1960 роками: хромовані, ергономічні і з відкриттям кнопкою. Їх можна знайти на Giulietta Sprint і Giulia.

ВТОПЛЕНІ РУЧКИ

Протягом трьох десятиліть 1960, 1970 і 1980-х років, ретельно продумані конструкції призвели до втоплених ручок, які йдуть урівень з кузовом, ніколи не виступаючи з машини. Три приклади ілюструють цю точку зору: Giulia GT, Alfetta GTV і Alfa 164.

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ

У 1990-і роки ручка стала предметом наукових досліджень і розробок: масивні і хромовані попереду, щоб виступати в якості ідеального зв’язку між двома олівцевими штрихами на бічних панелях, в той час як задня ручка була втоплена в дверній стійці, даючи автомобілю спортивний вигляд coupé. Таке ж рішення було застосоване на 147, GT і Mito, а на новій сім’ї 159 хромована і трикутна ручка була дуже видною на бічній панелі, щоб цей “дорослий” автомобіль виглядав більш солідним. Відмінні особливості минулих ручок знову з’являються у самих останніх моделях: елегантні заховані задні ручки були розроблені для нового Giulietta.

МАТЕРІАЛИ

Використання матеріалів відображає розвиток автомобілебудування. Прагнення до міцності, легкості і високих ходових якостей в історії Alfa Romeo привело до того, що кожен компонент розроблявся і проектувався з використанням самих різнорідних матеріалів.

МЕТАЛИ

Однією з найважливіших особливостей першого автомобіля, що датується 1910 роком, був метал, застосований не тільки в якості покриття, але також для конструкції самого автомобіля. Іншим матеріалом, який використовувався в більшій чи меншій мірі у всі історичні періоди, була сталь: один хороший приклад – це широке використання сталі на AR51, відомій також як “Matta”. Титан, з іншого боку, був використаний для структурних особливостей шасі гоночного автомобіля, а також в системі підвісок F1 179 F у 1982 році. Йшов час, для механічних компонентів та структурних компонентів, а також кузова, все більше використовувався алюміній і його сплави. Це ілюструє GTA в 1965 році. В самому останньому доповненні до лінійки Alfa Romeo використовується алюміній, високоміцні сталі і магній, зменшуючи вагу отриманих компонентів на 35%.

КОМПОЗИТИ

Тим не менш, ймовірно, лише після появлення «композитних» матеріалів, які на початку були використані для кузовобудування, а потім для всієї конструкції гоночних автомобілів, стали очевидними дійсно неймовірні результати. Це було у випадку з 33 SC 12 (1977), в якому використовується скловолокно або Gruppo С (1986), прототип, вироблений переважно з кевлара. Застосування цих матеріалів було доведене до крайності в 8C Competizione, де вуглецеві елементи роблять автомобіль просто унікальним, і Alfa MiTo з його алюмінієвими і карбоновими вставками.

ПЛАСТМАСИ

Одного разу, пластмаси були дешевою альтернативою більш благородним матеріалам, таким як метал, дерево і шкіра. В даний час пластмаси є інструментом проектування; технологія зробила можливим отримання матеріалів, які приємні на око і на дотик – матові і м’які пластмаси. Їх дизайн, обробка та оздоблення дозволяють легко поєднувати їх з іншими матеріалами і використовувати їх для внутрішньої обробки, навіть на автомобілях вищого рівня. В даний час зовнішні пластмаси забарвлені, і їх важко відрізнити від металевих частин, при цьому вони дозволяють заощаджувати з точки зору ваги та вартості.

ПРИЛАДОВА ПАНЕЛЬ

Як на будь-якому автомобілі, але, можливо, саме на Alfa Romeo, приладова панель, безсумнівно, є одним з елементів, який дійсно увінчує зміни. Передня панель відображає розвиток автомобіля, розвиваючись разом з ним протягом багатьох років.

ЕВОЛЮЦІЯ

У 1910 році було достатньо мати кілька приладів, прівінчених до простої дерев’яної дошки, щоб створити “приладову панель”. Моделі приходили і йшли, а приладова панель ставала все складнішою. Кількість приладів виросла, і дерево було замінено панеллю, на початку плоскою, а потім більш фасонної форми. Після Другої світової війни, стало типовим використання синтетичних матеріалів, таких як бакеліт та оргскло для ручок і панелей: це помітно, наприклад, в Villa d’Este і в Giulia T.I. Таким чином, поступово з’явилася класична кругла компоновка приладів, яка все ще характерна для всіх приладових панелей на автомобілях Alfa Romeo, з тахометром і спідометром перед водієм. У разі гоночних автомобілів або чисто спортивних автомобілів – таких, як TZ2 і 33 Stradale – спідометр був переміщений на одну сторону, перед пасажиром.
 До цих основних приладів приєдналися вторинні прилади (паливо, масло і вода) меншого діаметра, розташовані в центрі приладової панелі: приклади можна побачити на Duetto 1966 року, Alfa 156, а також на 8C Competizione.

СУЧАСНИЙ СТАН

Останні події призвели до появи приладової панелі, що є більш орієнтованою на водія. Водій відчуває, що він ідеально контролює машину, що в машині безпечний, обволікаючий пасажирів салон, і все знаходиться в межах легкої досяжності. Відчуття контролю водієм підтримується відчуттям безпеки і комфорту для пасажирів.
 Удосконалення, присутні на панелях найостанніших поповнень лінійки Alfa – це міцна приладова панель з інтуїтивно зрозумілим контрольним щитком і графікою, розробленими спеціально для водія Alfa Romeo Mito; горизонтальна панель для нового Alfa Romeo Giulietta, яка нагадує пружні і легкі лінії класичної Giulietta 1950-х років і добавлення кулісних перемикачів в центрі.